ПРЕС-КЛУБ "НЖ"

 
Наша адреса:
44300 м.Любомль
вул. 1 Травня, 18
тел.: (03377)
2-41-31, 2-41-75
e-mail: lb.gazeta@gmail.com life@lb.lt.ukrtel.net
Наші банківські реквізити:
ПОГОДА
Кнопка сайту

Ми будемо вдячні Вам, якщо ви розмістите нашу кнопку на Вашому сайті


МИ - УКРАЇНЦІ
ТРИЗУБ ЄДНОСТІ
їМинулого четверга на теренах району відбулися різноманітні заходи, присвячені Дню вишиванки. Переважна їх більшість проходила у загальноосвітніх навчальних закладах, учасники яких підготували тематичні флеш-моби. Досить креативно підійшли до справи у міській ЗОШ № 3, понад три сотні учнів якої, вбравшись у вишиванки і вишикувавшись на шкільному подвір’ї, утворили величезний тризуб.
Робота — на першому місці
Історик, краєзнавець, науковець, дослідник, колекціонер, нумізмат — так характеризують директора Любомльського краєзнавчого музею Олександра Остапюка всі, кому доводилося з ним співпрацювати чи навіть розмовляти. Разом з тим, це зовсім не повний перелік багатьох професійних навичок, притаманних Олександру Дмитровичу. Ще однією з них є журналістика, оскільки його праці публікуються в багатьох виданнях, а наша газета спільно з музеєм випускає тематичну краєзнавчу сторінку.
Нещодавно Олександру Остапюку виповнилося 70 років. Отож, в день народження і ми, журналісти «Нашого життя», прийшли привітати його зі святом. Але застати ювіляра вдома чи на роботі нам не вдалося. Саме напередодні Дня Перемоги Олександр Дмитрович був зайнятий вкрай важливою справою — похованням полеглих в перші дні війни червоноармійців.
— Вони загинули тут, неподалік кордону, боронячи стратегічну автодорогу, по якій німецькі війська планували дійти до Ковеля за декілька годин, — розповідає директор музею. — Як здїійснилися плани фашистського командування, ми знаємо лише сьогодні. І знаємо, якою ціною вдалося стримувати поблизу Любомля окупантів аж чотири дні. За цей час вже було захоплено майже половину Білорусії, а тут вони просунулися лише на декілька десятків кілометрів. Саме за це віддали життя ці воїни. Захищати рідну землю — це був їх священний обов’язок. Віддати полеглим належну шану — це наш священний обов’язок.
Так Олександр Дмитрович прокоментував наше запитання про те, що він робить тут в Римачах у свій день народження. Чи не міг би цим зайнятися хтось інший, а ви б спокійно святкували?
— Для мене робота на першому місці. Тому й не розумію тих, хто намагається її уникнути під будь-яким приводом, — ділиться пан Олександр. — Працювати завжди потрібно із задоволенням, щоб від цього була користь людям, а коли просто так «відбувати», я цього не розумію і не схвалюю.
Ви очолюєте краєзнавчий музей майже 25 років. Кожного дня — кропітка праця, зустрічі із відомими людьми, чимало різноманітних подій, що мали важливе значення в історії нашого краю. Чи пам’ятаєте свій перший робочий день?
— Треба сказати, що в музеї я почав працювати ще до його відкриття. Мій батько був ініціатором створення цього закладу ще наприкінці 60-х років, а перед самим відкриттям в 1973 році ми все тут робили власними силами. Згодом цікавість переросла в захоплення, а коли в певний період музей не працював, чи правильніше сказати, функціонував на громадських засадах, проведення екскурсій стало не тільки одним із моїх завдань, а й професійним заняттям.
Саме тому вас і запросили на посаду директора музею?
— Напевне. До 1993 року, коли я очолив музей, начальник відділу культури В’ячеслав Климович, з яким ми разом працювали на заводі «Світязь», неодноразово пропонував перейти на роботу в музей. Я вагався та все ж наважився. І не жалкую. Сьогодні Любомльський музей один із кращих в області, навіть можна сказати в Україні. Щоб повністю це відчути, потрібне нове приміщення, адже у нас вже понад 30 тисяч експонатів. В 1993 році було лише 900. Тому вкрай необхідне нове приміщення.
Слід зауважити, що за роки праці директором музею Олександр Остапюк не тільки примножив його фонди, а й провів безліч краєзнавчих експедицій, виявив на території району до 30 невідомих раніше курганів, організував проведення багатьох археологічних експедицій та краєзнавчих конференцій. Його дослідження лягли в основу наукових статей, які він друкував у багатьох збірниках, журналах, газетах. Також він є автором 3-х брошур з історії церков району та книги: «З історії римо-католицьких парафій і польської общини Любомльщини». За цей час йому вдалося налагодити зв’язки із багатьма відомими уродженцями Любомльщини, їх родинами, а також зібрати та систематизувати матеріали про них. З усіма цими надбаннями жителі та гості краю можуть постійно знайомитися на виставках та презентаціях, які в музеї проводяться майже щомісяця.
Чим же переймається та про що мріє сьогодні директор музею? — завершуємо спілкування із Олександром Остапюком.
— Роботи дуже багато, всього й не перелічити. Найбільше переймаюся збереженням накопичених фондів, а звідси й головна мрія — якнайшвидше перейти в нове і більше приміщення. Для цього найкраще підходить палац Браницького, який для цієї цілі також потрібно відремонтувати.
Отож, вітаючи ювіляра з днем народження, крім традиційних побажань міцного здоров’я та довгих років життя, бажаємо Олександру Дмитровичу здійснення всіх мрій та задумів.
Сергій БОЯРЧУК
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Інші видання

 
 
ГАЗЕТНИЙ АРХІВ